Дорогие братья и сестры! Мы рады приветствовать Вас на сайте Православие Доброполья!
Отец Александр Онипко настоятель Свято-Успенского храма села Доброполье оставил о себе добрую светлую память. Его любили все, от мала до велика.
Пусть эти фото событий его земной жизни напомнят вам снова о нем.
Представим вашему вниманию стихотворение местного поэта Сергея Петренко, которое он написал в день похорон отца Александра 30 января 2008 года.
Вічная пам`ять вічно живим.
Отцю Олександру протоієрею
Свято-Успенської церкви у селі Добропіллі
Сльоза в очах, душа в судомі,
В скорботі люди добрі і Творець,
Природа у жалобній комі -
Помер Священик, Батюшка, Отець.
Чому настала мить прощання,
І горе несподіване прийшло?
Вуста німіють запитанням…
Осиротіло вражене село.
До церкви, вищіх сил творіння
Відродженій на батьківський землі,
Йшли люди за благословенням…
Служив ти Богу у своій Сім`і.
У радості і горі йшли до тебе
Всі друзі, односельці, вся Рідня,
Шукала шлях до Бога і до Неба
З довірою парафія твоя.
Священику найвища шана -
На вічну пам`ять святості вінець,
Твоі ми вірні прихожани -
Наш друг, Священик, Батюшка, Отець.
Величний дзвін, молитва щіра,
Берізки біля церкви, білий сніг,
Прощалося з тобою безліч миру,
Спокійно ти у рідну землю ліг.
…Урочисто приймало Небо
Служителя Любові і Добра,
І сумувати вже не треба,
Йому відкрита Вічності пора
День поховання 30.01.2008 р. Сергій Петренко
Комментарии
RSS лента комментариев этой записи